- словотворення
- —————————————————————————————словотво́ренняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
словотворення — я, с., грам. Те саме, що словотвір 1) … Український тлумачний словник
афіксальний — а, е. Стос. до афікса. Афіксальне словотворення … Український тлумачний словник
безафіксний — а, е, лінгв. Який не має, не використовує афіксів, здійснюється без афіксів. Безафіксне словотворення … Український тлумачний словник
випадати — а/ю, а/єш, недок., ви/пасти, аду, адеш, док. 1) Падати з чого небудь, звідкись назовні. || Унаслідок ослаблення, захворювання і т. ін. не триматися (про зуби, волосся). || перен. Не входити до гурту осіб, що мають спільну ознаку, до ряду… … Український тлумачний словник
випадний — а/, е/, лінгв. Який зникає всередині слів під час їх зміни або словотворення. Випадний звук … Український тлумачний словник
зворотний — а, е. 1) Який спрямований або веде назад до вихідного пункту (про дорогу, шлях, курс, рейс і т. ін.). || Який приводить що небудь до вихідного або початкового стану. •• Зворо/тна адре/са адреса того, хто надсилає листа, повідомлення і т. ін.… … Український тлумачний словник
інфікс — а, ч., лінгв. Афікс, що з являється всередині кореня слова за словозміни й словотворення … Український тлумачний словник
моція — ї, ж., лінгв. Спосіб фіксального словотворення іменників зі значенням жіночої статі від іменників чоловічого роду суфіксальним, рідше флексійним способом … Український тлумачний словник
неологізм — у, ч. 1) лінгв. Нове слово, словосполучення, фразеологічний зворот, що з являється у мові. 2) У психіатрії – патологічне словотворення … Український тлумачний словник
оказіоналізм — у, ч. 1) Релігійно ідеалістичний напрям у філософії 17 ст., що обстоював положення про відсутність безпосереднього причинного зв язку між фізичними і психічними явищами та розглядав тіло лише як знаряддя впливу Бога на душу людини. 2) лінгв.… … Український тлумачний словник